Філософсько-правове вчення В. А. Савальського

Анотація

В період більшовизму - сталінізму вільна наукова російська думка стала можливою тільки в еміграції, а дореволюційні мислителі, якщо вони не виступали проти царської влади, були просто забуті. До останніх належить В. А. Савальський, який на початку свого наукового пошуку став основним дослідником і критиком навчань неокантіанців. В період роботи в Варшавському університеті В. А. Савальський досліджував проблеми держави і права. Найбільше уваги було приділено теорії природного права. Вчений зробив висновок, що найдавнішою школою юриспруденції є школа природного права. Її прихильники були в усі історичні епохи. Її протилежністю є позитивізм. Природне право має сприйматися як ідея права, як трансцендентальна ідея юридичного досвіду. Зміст права, згідно ідеалізму, є не сила, не влада, не інтереси, не примус, а свобода. Право, згідно з уявленнями В. А. Савальського, не є частиною і продовженням природи, а є частиною культури, тобто явищем соціальним.